Позакласна робота

Невід" ємною частиною добре організованого навчання учнів математики є позакласна робота.

До позакласної роботиз математики у кабінеті відносяться усі добровільні заняття, які проводить викладач в позаурочний час і на яких учні розглядають питання математики.
метою позакласної роботи з математики у кабінеті є:
1. Пробудження і розвиток стійкого інтересу учнів до математики.
2. Забезпечення найглибшого розуміння важливих ідей математики.
3. Допомога в оволодінні головними методами математики.
4. Розвиток математичних здібностей учнів (логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, пам"ті тощо), прищеплення учням певних навичок науково - дослідного характеру.
5. розвиток позитивних рис особистості (розумової активності, пізнавальної самостійності, потреби в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативи, творчості) та навичок самостійно і творчо працювати з навчальною та науково - популярною літературою з математики.

6. Ознайомити учнів з історією математики, з іменами та біографіями видатних учених. які створювали математику, зокрема із видатними українськими математиками - М. Остроградським, В. Буняковським, Г. Вороним, М. Кравчуком та ін.
7. Ознайомити з найважливішими відкриттями в галузі науки.
8. Розгяд застосування математики в різних галузях науки і техніки, у майбутній професії та її роль у пізнанні навколишнього саіту.
9. Формування наукового світогляду. загальнолюдських духовних цінностей, виховання нвціональної свідомості, поваги до національної культури і традицій України; формування позитивних рис характеру (чесності і правдивості, наполегливості і волі, культури думки й поведінки, незалежності суджень, відповідальності за доручену справу тощо).

10. Створення активу, здатного допомогти викладачу математики в організації ефективного навчання математики всього колективу (допомога у виготовленні наочних матеріалів для занять з відстаючими, у випуску математичної газети, проведенні математичних вечорів, поширенні та пропагуванні математичних знань серед інших учнів).
математика дає учням цікаве, корисне дозвілля.
При кабінеті математики в Говорському професійному аграрному ліцеї діє гурток "Інтеграл".
план роботи гуртка за 2010 - 2015 навчальні роки

Оскільки позакласна робота повинна бути диференційована, спямована на задоволення інтересів і запитів учнів, а учні проявляють різні здібності та інтереси, тому в кабінеті математики здійснюються три напрямки позакласної роботи:
1) робота з учнями, які не досягли обов"язкового рівня у вивченні програмного матеріалу (додаткові заняття);
2) робота з учнями, які бажають підвищити свій рівень досягнень з даної теми;
3) робота з учнями, що виявили підвищений інтерес та здібності.
Говорячи про перший напрямок, відзначимо, що цей вид позакласної роботи на сьогодні має

місце в кожному навчальному закладі. Разом з тим підвищення ефективності навчання математики на уроках повинно з часом привести до зниженнязначення додаткової роботи з відсаючими, але на даний час робота вимагає від викладача багато зусиль та уваги. Головна її мета - своєчасна ліквідація прогалин у знаннях. уміннях і навичках. Робота з такими учнями проводиться індивідуально, оскільки прогалини в знаннях різні, проте і є теми, які важко засвоюються багатьма. За такими темами проводиться групова робота. Завдання для таких учнів повинні бути посильними, по можливості мати практичний характер, викликати інтерес, містити підказки, малюнки.

Досвід роботи показує, що для розуміння і відтворення розв"язання. учню треба роз"вязати по 2 - 3 однакових завдань. Працюючи з учнями потрібно пам"ятати, що будь - який успіх, який досягає учень розглядати як позитивний результат.
Другий  напрямок роботи: бажають підвищити свій рівень знань учні, які мають 5 - 9 балів. Для цього потрібно:
1) переглянути з учнем його тематичну залікову роботу;
2) провести роботу над помилками, проеведену учнем;
3) відповісти на запитання, які з"явилися в учня в процесі роботи та роботи над помилками;

4) розвя"зування завдань з даної теми;
5) провести темаьтичну роботу та оцінити результат.
Третій напрямок: робота з учнями, що виявили підвищений інтерес та здібності. Результативнвною є робота з невеликою групою. Індивідуальна робота проводиться відповідно до інтересів учнів. Проте слід пам"ятати. що розвага не самоціль, а один з дидактичних прийомів, який стимулює пізнавальну активність учнів. Розважальний матеріал збуджує увагу, викликає певні позитивні емоції та інтерес. Завдання викладача перетворити його у активний та стійкий.

Суспільству потрібна високоосвідчена особистість, яка усвідомлює необхідність знань, орієнтується в потоці інформації, може застосувати здобуті знання в повсякденному житті. Основне завдання викладача сучасної школи - допомогти учневі розкрити свої творчі здібності. Що притаманно творчій особистості? Які методи, прийоми, форми навчально - виховної діяльності стимулюють розкриття творчих здібностей учнів? Ці питання завжди турбують учителя. Про розвиток творчих здібностей учнів дуже багато 

говорять взагалі, і мало хто ризикує говорити конкретно.

Є серйозні теоретичні дослідження, монографії                                                                                            тощо, але викладач - практик має  потребу зо
всім в іншому - йому необхідно знати не тільки про те, що потрібно робити, а і як робити.Психологи стверджують, що інтелектуальний розвиток учнів можливий лише в процесі їхньої активної навчальної діяльності, тобто під час набуття ними систематизованих знань, розумового перетворення знань і їх практичного застосування в різних навчальних ситуаціях, які створює викладач в процесі навчання. У результаті в учнів виникають і вдосконалюються такі прийоми  Є серйозні теоретичні дослідження, монографії тощо, але викладач - практик має  потребу зовсім в іншому - йому необхідно знати не тільки про те, що потрібно робити, а і як робити.Психологи стверджують, що інтелектуальний розвиток учнів можливий лише в процесі їхньої активної навчальної діяльності, тобто під час набуття ними систематизованих знань, розумового перетворення знань і їх практичного застосування в різних навчальних ситуаціях, які створює викладач в процесі навчання. У результаті в учнів виникають і вдосконалюються такі прийоми розумової діяльності, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, аналогії, які забезпечують виникнення науково правильних уявлень і понять, розвитку інтелектуальних здібностей загалом. Не секрет, що найбільш сприятливим для розвитку творчих здібностей учнів видом діяльності є позакласна робота, особливо математичні гуртки, клуби, факультативи тощо.